Батьківська сторінка
Батькам на замітку Про Дитячий травматизм
Основні причини травматизму під час фізкультурних вправ.
Причиною нещасного випадку можуть послужити: незадовільний стан місця занять, несправне обладнання та інвентар, несприятливі погодні умови, невідповідне взуття або одяг, відсутність страховки, надмірне навантаження, відсутність дисципліни під час проведення занять, недостатній медичний контроль і порушення лікарських вимог. Перш ніж приступити до занять з дітьми, необхідно в доступній формі пояснити, що можна, а що не можна робити під час занять фізичними вправами і чому. Крім усього іншого, загальновідомо, що слабкі, погано розвинені фізично діти більшою мірою схильні до травматизму. Здоровій і міцній дитині багаторазові падіння під час ігор на тверду поверхню (грунт, дерев'яна підлога або лід) нічим не загрожують. Така дитина при падінні легко переводить своє тіло в сприятливе становище. Та й падає набагато рідше, завдяки гарній координації рухів. Діти, які страждають гіподинамією, надмірною вагою, мають більше шансів отримати серйозну травму, якщо випадково оступилися на сходах або посковзнулися на вулиці під час прогулянки. У дітей, які регулярно займаються фізичними вправами, вже до 5-7 років виробляються навички і рухові вміння по самостраховці, але і в цей період не можна послаблювати увагу до дитини.
Шановні батьки!
Якщо ви розмістили в квартирі спорткомплекс, то, перш ніж допустити дитину до занять, ретельно перевірте, чи надійно закріплені всі деталі. Справність снарядів треба відслідковувати також під час занять, а потім періодично перевіряти (можуть розхитатися стійки, поперечини, перетертися канати тощо). На підлогу, де розташований спорткомплекс, обов'язково стелиться щось м'яке, що заміняє гімнастичний мат. Особливу увагу слід приділити страховці - злегка підтримувати дитину, щоб попередити падіння.
Поведінка дорослих при нещасних випадках і травмах у дітей Якщо дитина отримала травму голови Необхідно укласти її в ліжко. Намочити серветки холодною водою і прикладати до голови, а по мірі зігрівання міняти їх. Стежити за станом дитини. Ознаки струсу мозку: запаморочення, нудота, блювота. У цих випадках треба викликати лікаря. Подряпини. Порізи.
Промити ранку або подряпину перекисом водню. Краї та місця пошкодження змастити настойкою йоду або зеленки, накласти пов'язку. Якщо ранка глибока, то звернутися до хірурга: можливо, буде потрібно накласти шви.
Падіння з висоти
Якщо з'являється набряк буквально на очах, дитина скаржиться на сильний біль, можливо, це перелом. Не слід обмацувати забите місце, цим тільки підсилите біль! Дитині стане легше, якщо, доставляючи його в медичну установу, руку взяти на перев'язь, я ногу прибинтувати до рівної дошки, широкої лінійки.
Відморозив пальці рук або ніг, кінчик носа або щоки.
Перша допомога полягає в енергійному розтиранні відмороженого місця чистими хусткою або рушником, змоченим горілкою або спиртом. Продовжувати цю процедуру до появи чутливості шкіри, а після цього накласти пов'язку з вазеліном. Не можна розтирати відморожені місце снігом (сніг, як наждачний папір, додатково травмує шкіру). Якщо відмороження глибоке і чутливість довго не відновлюється, розтирання слід припинити. Накласти пов'язку, зігріти дитину гарячим питтям і скоріше доставити в лікарню.
Отримав опік окропом, гарячою їжею.
Підставити обпечену ділянку тіла під струмінь холодної води - це зменшить біль. Якщо з'явилися пухирі - не проколювати їх! Сильний опік, коли його площа досить велика (більше долоні дитини), вимагає екстреної медичної допомоги! До приїзду «швидкої» нічим не змащувати, не присипати!
Проковтнув ліки (з аптечки дорослих), прийнявши їх за цукерки.
Швидше викликати у дитини блювоту, засунувши їй у рота обгорнутий бинтом палець, надавивши на корінь язика. Бажано з'ясувати, скільки таблеток вона проковтнула і які. Якщо відомо, скільки їх було в упаковці, флаконі, порахувати решту. Млявість, сонливість, як і різке збудження, - ознаки лікарського отруєння! Терміново викликати «швидку»!
Реакція дитячого організму на травму відрізняється від реакції дорослого. Непритомність - легкий вид втрати свідомості, трапляється у дітей незалежно від їхнього стану. Причинами можуть послужити невеликі ранки з незначною кровотечею, і не тільки у себе, а й у товариша. В такому випадку треба посадити або покласти дитину, дати йому понюхати нашатирний спирт і потерти їм скроні.
Шановні батьки!
Вірно надана перша допомога полегшує подальше лікування. Намагайтеся заспокоїти дитину, якщо вона перелякалася, не показуйте їй свого хвилювання, дійте швидко і без суєти. Навіть, якщо травма вам здалася не дуже серйозною і ви успішно самі допомогли дитині, її треба якомога швидше показати лікареві, бо враження хорошого самопочуття може бути оманливим. Удари можуть викликати внутрішні крововиливи, струс мозку, а також інші травми, здатні спричинити серйозні наслідки.
Батькам на замітку Про Дитячий травматизм Основні причини травматизму під час фізкультурних вправ. Причиною нещасного випадку можуть послужити: незадовільний стан місця занять, несправне обладнання та інвентар, несприятливі погодні умови, невідповідне взуття або одяг, відсутність страховки, надмірне навантаження, відсутність дисципліни під час проведення занять, недостатній медичний контроль і порушення лікарських вимог. Перш ніж приступити до занять з дітьми, необхідно в доступній формі пояснити, що можна, а що не можна робити під час занять фізичними вправами і чому. Крім усього іншого, загальновідомо, що слабкі, погано розвинені фізично діти більшою мірою схильні до травматизму. Здоровій і міцній дитині багаторазові падіння під час ігор на тверду поверхню (грунт, дерев'яна підлога або лід) нічим не загрожують. Така дитина при падінні легко переводить своє тіло в сприятливе становище. Та й падає набагато рідше, завдяки гарній координації рухів. Діти, які страждають гіподинамією, надмірною вагою, мають більше шансів отримати серйозну травму, якщо випадково оступилися на сходах або посковзнулися на вулиці під час прогулянки. У дітей, які регулярно займаються фізичними вправами, вже до 5-7 років виробляються навички і рухові вміння по самостраховці, але і в цей період не можна послаблювати увагу до дитини.
Шановні батьки!
Якщо ви розмістили в квартирі спорткомплекс, то, перш ніж допустити дитину до занять, ретельно перевірте, чи надійно закріплені всі деталі. Справність снарядів треба відслідковувати також під час занять, а потім періодично перевіряти (можуть розхитатися стійки, поперечини, перетертися канати тощо). На підлогу, де розташований спорткомплекс, обов'язково стелиться щось м'яке, що заміняє гімнастичний мат. Особливу увагу слід приділити страховці - злегка підтримувати дитину, щоб попередити падіння.
Поведінка дорослих при нещасних випадках і травмах у дітей Якщо дитина отримала травму голови Необхідно укласти її в ліжко. Намочити серветки холодною водою і прикладати до голови, а по мірі зігрівання міняти їх. Стежити за станом дитини. Ознаки струсу мозку: запаморочення, нудота, блювота. У цих випадках треба викликати лікаря. Подряпини. Порізи.
Промити ранку або подряпину перекисом водню. Краї та місця пошкодження змастити настойкою йоду або зеленки, накласти пов'язку. Якщо ранка глибока, то звернутися до хірурга: можливо, буде потрібно накласти шви.
Падіння з висоти
Якщо з'являється набряк буквально на очах, дитина скаржиться на сильний біль, можливо, це перелом. Не слід обмацувати забите місце, цим тільки підсилите біль! Дитині стане легше, якщо, доставляючи його в медичну установу, руку взяти на перев'язь, я ногу прибинтувати до рівної дошки, широкої лінійки.
Відморозив пальці рук або ніг, кінчик носа або щоки.
Перша допомога полягає в енергійному розтиранні відмороженого місця чистими хусткою або рушником, змоченим горілкою або спиртом. Продовжувати цю процедуру до появи чутливості шкіри, а після цього накласти пов'язку з вазеліном. Не можна розтирати відморожені місце снігом (сніг, як наждачний папір, додатково травмує шкіру). Якщо відмороження глибоке і чутливість довго не відновлюється, розтирання слід припинити. Накласти пов'язку, зігріти дитину гарячим питтям і скоріше доставити в лікарню.
Отримав опік окропом, гарячою їжею.
Підставити обпечену ділянку тіла під струмінь холодної води - це зменшить біль. Якщо з'явилися пухирі - не проколювати їх! Сильний опік, коли його площа досить велика (більше долоні дитини), вимагає екстреної медичної допомоги! До приїзду «швидкої» нічим не змащувати, не присипати!
Проковтнув ліки (з аптечки дорослих), прийнявши їх за цукерки.
Швидше викликати у дитини блювоту, засунувши їй у рота обгорнутий бинтом палець, надавивши на корінь язика. Бажано з'ясувати, скільки таблеток вона проковтнула і які. Якщо відомо, скільки їх було в упаковці, флаконі, порахувати решту. Млявість, сонливість, як і різке збудження, - ознаки лікарського отруєння! Терміново викликати «швидку»!
Реакція дитячого організму на травму відрізняється від реакції дорослого. Непритомність - легкий вид втрати свідомості, трапляється у дітей незалежно від їхнього стану. Причинами можуть послужити невеликі ранки з незначною кровотечею, і не тільки у себе, а й у товариша. В такому випадку треба посадити або покласти дитину, дати йому понюхати нашатирний спирт і потерти їм скроні.
Шановні батьки!
Вірно надана перша допомога полегшує подальше лікування. Намагайтеся заспокоїти дитину, якщо вона перелякалася, не показуйте їй свого хвилювання, дійте швидко і без суєти. Навіть, якщо травма вам здалася не дуже серйозною і ви успішно самі допомогли дитині, її треба якомога швидше показати лікареві, бо враження хорошого самопочуття може бути оманливим. Удари можуть викликати внутрішні крововиливи, струс мозку, а також інші травми, здатні спричинити серйозні наслідки.
Батькам на замітку Підготовка дитини до шкільного життя
Проблема підготовки дитини до шкільного життя ніколи не виходила з рангу актуальних. Сьогодні її значимість підсилюється ще й особливим розумінням ролі дошкільного дитинства у становленні особистості. Життя переконливо стверджує, що це той віковий період, який забезпечує саме загальний розвиток дитини, що є фундаментом для надбання надалі будь-яких спеціальних знань, умінь, навичок і оволодіння різними видами діяльності. Звідси і відповідна значимість повноцінної реалізації завдання дошкільного виховання — всебічне сприяння розвитку дитячої індивідуальності, забезпечення розвитку тих психічних новоутворень, які є основою саморозвитку дитячої особистості. Саме вони і забезпечують їй нормальне входження у наступний тривалий, важливий і складний період шкільного навчання. Говорячи про готовність до шкільного навчання, важливо, насамперед, діагностувати рівень дошкільної психологічної зрілості, а не шкільної. Цілком зрозуміло, що лише психологічно зрілий дошкільник здатний до соціальної адаптації і адекватного входження у навчальну діяльність школяра. Найпершим питанням тут є грамотне визначення змісту поняття «дошкільна зрілість» у психологічному і фізіологічному сенсі. Відомо, що дошкільну зрілість психологи визначають як цілісний психічний стан дитини-дошкільника з оптимальним рівнем розвитку якісних новоутворень, для яких дошкільний період є сенситивним. Основними серед них є такі:
У реальному житті дорослі, турбуючись про підготовку дитини до школи, найменше уваги звертають на ігрові дії дитини. Гра для дошкільника — діяльність, що забезпечує розвиток основних новоутворень, які в інших видах діяльності повноцінно не формуються. Маємо на увазі передусім уяву, довільність, саморегуляцію, мотиваційну основу комунікативної соціальної активності, самооцінку. Саме тому характер провідної діяльності дошкільника і є головним показником психологічного віку дитини. Для успішного навчання в школі істотне значення мають такі пізнавальні здібності: здатність самостійно аналізувати ситуацію; здатність виявляти якості, істотні для виконання завдання, вміння змінювати свою точку відліку при виконанні наочних завдань і в ситуаціях спілкування; розвиток задумів — уміння створювати ідею майбутнього продукту та план її реалізації. Неабияку роль відіграє уява. Це насамперед незамінний місточок між образним і понятійним, логічним мисленням. Уява — один із важливих психічних процесів, що безпосередньо бере участь у будь-якому творчому процесі людини на різних етапах її життя та забезпечує засвоєння різних форм людської культури. Уява формується разом із допитливістю дитини ще в ранньому віці, але свого інтенсивного розвитку й особливого значення набуває саме у дошкільному віці. Завдяки уяві дошкільник оволодіває сферою свого можливого майбутнього, будь-яка дитяча діяльність (малювання, ліплення, конструювання тощо) набуває цілеспрямованого характеру. Вступ дитини до школи означає для неї перехід до нового за змістом життя — навчальної діяльності, а для неї самої — до навчання. Це потребує відповідних змін у свідомості, у ставленні до навколишнього світу, до інших людей і до самої себе. У ході освітнього процесу в дошкільному закладі свідомість дитини має бути підготовлена до сприйняття учіння як соціально значущої діяльності, так само важливої, як праця дорослих. Перехід дитини у школу необхідно розглядати не як зміну ігор і занять у дитячому садку на серйозну роботу на уроці і необхідність виконувати домашні завдання. Це початок нового етапу у житті дитини. Відбувається зміна всього способу життя, турбот і інтересів дитини, її діяльності, самопочуття у новому колективі однолітків, відносин з людьми, що її оточують, і, зрештою, власної соціальної позиції. Цей новий етап життя вимагає точного і постійного дотримання досить жорсткого порядку в часі, використання і збереження речей теж у певному порядку. Сама навчальна діяльність, яка є провідною для школярів, теж регламентована: потрібно писати лише ті знаки, і так, і там, і в тій послідовності, як диктує вчитель. Шкільному життю має підпорядкуватися весь час дитини, весь новий розпорядок дня. Різко змінюється мікроклімат, зміст і характер взаємин дитини з близькими дорослими, новими товаришами по класу, дорослими у школі. Усі ці нові деталі дитячого життя природно змінюють і ставлення дитини до себе: поступове усвідомлення нових обов'язків, нових прав, нового статусу «я — школяр» — перший крок до шкільної зрілості. Майстерність виховного впливу дорослих, полягає у пробудженні й спрямуванні саморуху, саморозвитку, самостійної діяльності дитини, її пізнавальної активності, творчої ініціативи у розв'язанні як життєвих, так і спеціально створених дорослим ситуацій. У дошкільному дитинстві пізнавальний інтерес виникає й розвивається не сам собою, а лише за умови спілкування з однолітками в дитячому садочку, близькими дорослими, які і є прикладом для наслідування.
Організація харчування дошкільників улітку (поради для батьків та педагогів)
Щоб забезпечити в літній сезон дитину необхідною кількістю вітамінів і мінеральних речовин не забувайте включати в меню дитячого харчування свіжі овочі, ягоди та фрукти. Не слід забувати про такі продукти харчування, як зелень петрушки, кропу, щавель, кропиву. Раннім літом корисно готувати борщ зі щавлю, омлет з кропивою. Молоде зелене бадилля буряка та моркви можна використовувати для приготування супів, борщів. Особливе значення має вміст у дитячому раціоні солей кальцію, фосфору та заліза. Ці мінеральні речовини містяться в молочних продуктах, м’ясі, рибі, яйцях, вівсяній крупі, овочах. Основними джерелами йоду є такі продукти: морська риба, морська капуста, яйця, зернові (крупи, особливо вівсяна), горох, молочнокислі продукти, горіхи(особливо кедрові). На вітамін С особливо багаті плоди шипшини, горіхи, чорна смородина, зелень салату, шпинату, кропу, петрушки, зелена цибуля, а також яблука, садова і лісова суниця, малина, агрус, свіжа капуста, солодкий болгарський перець, помідори, редис, зелений горошок. Вітамін А, який потрібен для процесів росту організму в активній формі, міститься лише в продуктах тваринного походження ( печінці, рибі, сирі, жовтках яєць, молоці). В цих продуктах також міститься і вітамі Д, який має виключне значення для життєдіяльності дитячого організму. Вітамін В1, який стимулює нервову та м’зову діяльність, забезпечує нормальний тонус органів травлення міститься в м’ясі, печінці, яйцях, житньому та пшеничному хлібі грубого помолу, гречаній та вівсяній крупі, бобових, дріжджах. Вітамін В2, який має велике значення для синтезу гемоглобіну крові міститься у м’ясі, молоці, твердому сирі, печінці, крупах, яєчному жовтку, моркві, горосі, меді, дріжджах. Джерелом вітаміну В6 є пекарські дріжджі, проросле насіння, пшеничні та рисові висівки, печінка, м’ясо, риба.
rsquo;ясі, молоці, твердому сирі, печінці, крупах, яєчному жовтку, моркві, горосі, меді, дріжджах. Джерелом вітаміну В6 є пекарські дріжджі, проросле насіння, пшеничні та рисові висівки, печінка, м p nbsp; linbsp; |
|
